Константин Ильченко (ilchenko_konst) wrote,
Константин Ильченко
ilchenko_konst

Що повинна зробити опозиція вже зараз.

        Розмова на тему: а що ж робити надалі, сьогодні в умовах жорстокої конфронтації народу зі владою дуже і дуже актуальна.
        Лідери опозиціонери в черговий раз проявили себе розгубленими і не підготовленими до розвитку подій саме таким чином.



        Зустріч на перемовинах зі владую 22 січня яскраво показала, що  Президент  навіть і не  думає  йти на  поступки, тому ще не бачить в опозиції лідерів, які б мали вплив на   радикально налаштований народ. Після виступу  лідерів ОО на сцені вся країна знову зрозуміла що опозиція боїться влади так же сильно, як і  рішучості Майдану.
          З одного боку Кличко говорив  в ультимативній формі, що якщо Янукович не виконає вимоги опозиції, то через 24 години  весь Майдан піде у наступ…, правда куди   наступати, на що наступати, так і не сказав.
Тому я вважаю, що  у  такому разі, наші люди підуть з голими руками наступати  на БТРи і на   озброєнні  війська ВВ, що з цього вийде, думаю усі розуміють самі. У такому випадку країну спасе, від ще більшої крові, не політики, а тільки імовірний відказ солдат стріляти у народ, будемо сподіватися на розум офіцерів ВВ.
          С другого боку, Тягнибок казав про те що вони не допустять кровопролиття, тому що будуть змінювати методи боротьби,  але ж які тепер будуть методи боротьби, теж  не сказав.
Після виступів лідерів опозиції народ України так і не зрозумів, а що ж далі, до  чого саме домовились влада і опозиція, а якщо не домовились, то які конкретно   методи боротьби з режимом  пропонують  політики тим, хто вже втрачає своє здоров’я, свободу і життя.
          Такі безвідповідальні заяви української опозиції, яка і досі не зрозуміла, що вже по старому не буде, бо народ вже не дасть повторення зрадництва 2004 року, призводять до дескридитації  не тільки самих політиків, але ж і вводять в оману людей, які  так і не  змогли зрозуміти, які ж саме цілі переслідує опозиція.
           А і справді, чого бажає   опозиція?
Судячи з численних виступів на телебаченні вони аж ніяк не задумуються про системні зміни у державі, а інколи здається таке враження що вони навіть і не розуміють до кінця що ж таке саме ці зміни означають.
          Відповідь на   питання, що хоче ОО лежить на поверхні і опозиція його озвучила учора на сцені Майдану, єдина і головна умова – це дострокові перевибори у парламент і Президента, все крапка і не важливо, що вибори по старим законам не дадуть можливості прийти до влади порядним людям, бо у владу зайдуть знову ті ж самі обличчя і ще не факт що опозиція виграє ці вибори. Так що у цьому випадку зміниться у країні?
          Кличко навіть так і сказав, що політв’язні і забита кийками 1 грудня молодь відходять на другий план, перше це прихід у владу. Ось вам і справжня мета тих, хто сам себе назвав лідерами Майдану, лідерами які аж ніяк не бажають змінювати бандитську систему влади на істинне народовладдя, бо їм це не потрібно. Здається мені, їм  потрібно лише одне – змінити рульового у корабля, який вже давно лежіть на дні. 
          І від цього  не стриманого бажання Кличка, Яценюка і Тягнибока будь за що бути при владі, багатьох людей просто лякає, бо за цю «благородну» мету вони не задумуючись готові пустити під кулі не одне життя.
          Для того щоб імітувати правдивість своїх дій, українська опозиція утворює  мертві страйкоми, нагло списує розумні ініціативи громадськості, перетворюючи їх  в ганебні й не логічні дії  і заяви, наприклад чого стоїть заява Кличка про проведення страйку, це ж верх не компетентності та популізму.
          У своєму бажанні бути у владі опозиція намагається очолити все що ворушиться, вона працює у закритому режимі, не допускаючи до себе громадських діячів і не прислуховуючись до їх думки, приватизуючи усе на своєму шляху, починаючи зі сцени на Майдані і закінчуючи життям тих, хто воює з режимом на Грушевського.
          Я розумію, що нинішній кримінальний режим без примусу зі сторони населення не можна відсторонити від влади, я розумію що люба боротьба за свободу і справедливість не відбувається без жертв, так було і так буде, але любе протистояння і на сам перед політичне повинно нести в собі смисли.
          Усі учасники процесу боротьби з режимом повинні знати кінцеву мету, всі учасники повинні бути в однакових умовах, без будь якої дескридитації один одного, я вже не кажу про прозорість прийняття рішень і відсутність кулуарності.
Ситуація зайшла у глухий кут, з одного боку Президент не бажає вести перемовини з лідерами опозиції, бо вони не контролюють Майдан, з другого боку самі опозиціонери не дають Майдану смислів боротьби і не показують позитивні перспективи протистояння, бо самі цього не розуміють.
            У такій ситуації політичне протистояння народу зі владою при любих раскладах переросте у масштабні радикальні дії, тому що вже пролита людська кров. Це вже не пляски на сцені, це вже дуже страшні речі і навіть якщо влада застосує грубу силу і розжене Майдан, а це для неї не буде становити особливих труднощів, маючи спецпідрозділи і важку військову техніку, то ця рана на тілі суспільства, вже ніколи не заживе і тоді вогонь спротиву переміститься з  Києва на місця, а це вже  громадянська війна.
         Що повинна зробити опозиція вже зараз, якщо вона вважає себе відповідальною, якщо лідери опозиції бажають відносно мирного виходу з політичної кризи.
          Перш за все осідлати свої амбіції і признати, що вони не є лідерами нації, які спроможні вивести країну з кризи.
          По друге: признати що єдиною ідеєю  за ради якої можна  входити в жорстке протистояння зі владою – це повне відсторонення від влади криміналу, повне реформування державно-політичної системи, політична й економічна люстрація.
          Першим кроком для опозиції є – здача своїх депутатських мандатів і заява про те що вони тепер так же як і весь народ України знаходяться в однакових умовах, не претендують на владу і готові докласти всі свої зусилля, з метою допомогти народові примусити режим капітулювати, з подальшим: розпуском парламенту; відставкою Президента; створенням представниками позапарламентських партій, громадських та профспілкових об’єднань Установчої ради; формуванням Установчою радою перехідного уряду; скликання Конституційних зборів народу України.
        Тільки в такому разі народ  знайде сенс у протистоянні зі владою і відчує що жертви які він   приніс за ради відновлення в країні конституційного ладу не марні, тільки в такому разі політикум України поверне довіру народу до себе.
Без цих кроків всі зусилля опозиції взяти владу у свої руки, виглядають смердячою і  не безпечною спробою зробити черговий палацовий переворот.
        Тепер дуже коротко про деякі органи установчої влади.
Завдання перехідного уряду (ПП):
1. Збереження, в перехідний період, балансу в економіці країни;
2. Насадження в державі диктатури закону;
3. Проведення політичної та економічної люстрації;
4. Розробка та затвердження положення про вибори кандидатів до Конституційних зборів;
5. Скликання Конституційних зборів (КЗ);
6. Створення територіальних громад, як фундаменту всієї структури влади держави Україна, згідно норм закону Про територіальні громади, який буде прийнятий делегатами КЗ.
Перехідний уряд скликає Конституційні   збори, які не є інструментом зміни суспільного ладу, КЗ скликаються з метою відновлення конституційного порядку в державі, через прийняття справедливих системоутворюючих законів, делегатами КЗ не можуть бути ті  хто останні 15 років був у владі та держслужбовці;
Завдання Конституційних зборів, з частковими законодавчими повноваженнями:
1. Прийняття справедливих системоутворюючих законів, таких як: Про територіальні громади; Про місцеве самоврядування; Податковий кодекс; Виборче законодавство; Про опозицію; Про Кабмін; Про Президента, Про громадські організації та інші..., які в обов’язковому порядку включатимуть до себе не складні й зрозумілі норми контролю над владою та відкликання і відповідальності депутатів усіх рівнів;
2. Внесення змін до норм існуючої Конституції України, з урахуванням прийнятих на КС системоутворюючих законів або розробка проекту нової Конституції, з подальшим всенародним обговоренням.
          Після прийняття на КЗ системоутворюючих законів і створення Перехідним урядом територіальних громад , формуються територіальні виборчі комісії на професійній основі, без партійних квот, з числа мешканців громад, після чого проводяться справедливі вибори до органів законодавчої влади і Президента України.
          Громадяни, які в останні 15 років брали участь в управлінні державою, були депутатами всіх рівнів, уражаються в праві бути обраними на 10 років, така норма не носить в собі сенсу помсти, така норма дасть можливість   включити соціальні ліфти і не допустити до влади лобістів олігархії.
         Знаю, що мої публікації читають у тому числі і лідери опозиції, тому звертаюсь до них з пропозицією прислухатись до здорового глузду і перестати гратись у іграшки з народом, бо якщо протистояння переросте у громадянську війну, народ України вам цього не пробачить.
         Настав час коли всі, і політики, і прості люди повинні показати, що вони перш за все громадяни України, котрі за ради справедливості, за ради миру і спокою в країні готові піти на певні жертви.
         От вам панове опозиційні лідери і випала можливість доказати, що ви спроможні на відповідальні поступки, зараз весь народ буде дивитись, чи  зможете ви  пожертвувати своїми мандатами за ради народу, за який начебто ви  боретесь, чи на фоні людських смертей ваші мандати окажуться для вас найбільш цінними ніж життя тих, хто по справжньому виборює свою свободу.
          Але ж діло не тільки в ваших мандатах, бажаєте ви цього, чи ні - ситуація все далі буде розвиватись у бік конфронтації, час минає і ця обставина нікому не йде на користь, як раз зараз ваша заява і публічна здача мандатів може якісно змінити дуже   гостру суспільну напругу на конструктивні дії, в яких візьмуть участь справжні лідері громадської думки, к яким влада буде змушена прислуховуватись.
          Зрозумійте  ви на кінець, що влада – це не гламурний бутік, це – перш за все відповідальність, як за слова, так і за дії.
          Думайте опозиціонери…, у вас зараз з’явився  шанс увійти в історію України чесними  громадянами, а не дрібними й брудними інтриганами.

Tags: Конституційні ЗбориВсеукраинский страйко
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments